Сьогодні, 28 квітня, усі християни відзначають Вербну неділю. Це велике свято у християнському році відноситься до числа дванадесятих.
За євангельським переданням, коли Ісус Христос воскресив з мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він дійсно Син Божий. Коли Ісус в’їжджав на віслюкові до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також вітали пальмовим гіллям. В Україні таким деревом стала верба, тому в народі це свято називають Вербною неділею, святкують її за тиждень до Великодня, а весь тиждень називають вербним.
Свято в Єрусалимі водночас стало передвісником страждань Ісуса – за кілька днів його розіп’яли. Тому наступний за Вербною неділею тиждень називають Страсним. Упродовж Страсного тижня утримання від скоромної їжі повинно бути особливо суворим.
У цей день Церква згадує царське прославлення Ісуса Христа перед Його хресною смертю для того, щоб показати, що страждання Спасителя були добровільні.
Церковні служби у цей день продовжують служби Лазаревої суботи. На всеношній свята читаються пророцтва Старого Заповіту про Царя-Месію разом з євангельськими розповідями про вхід Христа до Єрусалима. На утрені благословляють (святять) гілки, що їх віруючі тримають у руках під час усієї служби. Це свідчить, що вони зустрічають Господа, який невидимо гряде, і вітають Його як Переможця пекла і смерті, тримаючи в руках «знамення перемоги» — верби з запаленими свічками.
У народі вірять – освячена верба має цілющу та очисну силу: символічне биття освяченим гіллям оберігає від хвороб. В цей день дітей легенько "гладять" гілочкою лози, а коли б'ють, то примовляють: "Не я б’ю, верба б’є, за тиждень — Великдень."
Освячені "котики" встромляють за образи та зберігають протягом року до наступних Великодніх свят.
Благовіщення в українців В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. В народі одержало назву „третьої зустрічі весни” (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж "турбувати" землю вважалося великим гріхом.
До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.
У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускає на волю, на сонце також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір’я – "щоб чули весну і самі про себе дбали”.
Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.
У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, "щоб бджоли роїлися”, а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви – "щоб дощова хмара ниви не минала”; проскуру заривають у землю, "щоб град посіву не побив”.
Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.
Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок – будеш вродливою.
Існує повір'я: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
Прислів'я, пов'язані з цим святом, стверджують: "На Благовіщення весна зиму остаточно переборола" або "Благослов зиму руйнує", а тому уважно стежили за погодою. Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі. Яка погода на Благовіщення, така й на Великий день. Гарна погода — гарний врожай. Туманний ранок — повідь на річках. Якщо на Благовіщення лежить сніг — літо неврожайне. Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно. Благовіщення без ластівок — холодна весна. На Благовіщення всяка гадь вилазить з гнізда. На Благовіщення зими не лай, а саней не ховай. На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає. На Благовіщення птиця гнізда не в'є. Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться. До Благовіщення кам'яна весна.
