| Квітень. Назва цього місяця пов’язана з цвітінням квітів. Цвітень. Весна повністю вступає в свої права. Квітень – провісник літа. Дзвінкий, променистий місяць чистоти, очищення природи, її розквіту...
У лісі розпускається медяниця. Її віночок – чудо природи: спочатку рожевий, потім пурпурово-фіолетовий. Зацвітає сіра вільха – із розчепірених шишок сиплеться жовтий пилок. У безкрайому небі тріпочуть жайворонки. Голосно співають зорянки, токують дятли. Перші концерти дають жаби. Все частіше посміхається сонечко. Сяє над землею посмішка квітня...
Про квітень в народі складено такі приказки і прикмети:
Вишні і терен зацвіли – сійте кукурудзу.
Вільха зацвіте – сій гречку.
Дощ квітневий – на врожай грибів.
Квітень з водою – травень з травою.
Мокрий квітень – буде урожай картоплі.
Квітень-плутень – часто плутає зиму з весною.
Квітень холодний – рік неврожайний.
Гроза у перших числах квітня – на тепле літо.
Мокрий квітень, сухий май – у коморі буде рай. 1 квітня – Дарії, Хрисанфа. В народі казали: «Як Хрисанф погідний, то буде рік дорідний».
4 квітня – Василя Теплого. Цього дня на світанку спостерігають за сонцем: якщо воно у червоних колах – чекай на багатий врожай.
6 квітня – Захарії і Якова. Землероби у це свято примічали: якою буде ніч, такою буде і весна. Якщо теплою, то і весна буде сприятливою, а холодною – «не жди з моря погоди».
7 квітня – Благовіщення. Традиційно це найбільше весняне свято. Селяни з особливою пошаною ставилися до нього, оскільки вважали, що «Бог у цей день благословляє всі рослини», а відтак було за великий гріх братися за будь-яку роботу. Особливо застерігали вагітних жінок. Існує повір’я, що навіть птах на Благовіщення не в’є гнізда.
Благовіщення без ластівок – холодна весна.
Гроза на Благовіщення – до теплого літа, до врожаю горіхів.
Дощ на Благовіщення – вродиться жито.
Сніг на Благовіщення – літо буде неврожайне.
Погода на Благовіщення перед сходом сонця ясна і тиха – буде врожай збіжжя.
Яка погода на Благовіщення – така і на Великдень (цього року свято Пасхи відзначається 4 квітня, до Благовіщення – авт.).
8 квітня – Благовісника архангела Гавриїла. Архангел вважався покровителем блискавок. Тому люди намагалися вшановувати його, «щоб блискавою не спалив хати та хліби».
9 квітня – Мотрони. Цього дня завершується приліт птахів. В народі й казали: «Мотря вийшла з хати пташок зустрічати».
12 квітня – Івана Лествичника. У давнину вірили, що домовик їздить у цю ніч на конях і заплітає їм гриви, тому вішали мертву сороку над кіньми, щоб домовик на ній розважався.
18 квітня – Федули. До цього дня не знімали подвійних вікон, бо «Федул ще не раз мороз добув», а «прийшов Федул – тепло роздув».
20 квітня – Килини. Якщо у цей день дощ – буде погана ярина, але вродить калина.
21 квітня – Родіона Руфа. Настав період, коли сонце зустрічається з місяцем.
22 квітня – День землі. Ще зранку талою водою обливали худобу. Вважалося, що вона не хворітиме, буде покірною і трудолюбивою.
23 квітня – Терешка. До цього часу мали стужавіти (затвердіти) дороги, а відтак в Україні закінчувалося найбільше бездоріжжя.
24 квітня – Антипа. На цей час уже виростала кропива, з якої сільські жінки готували смачний зелений борщ.
27 квітня – Мартина. Якщо жаби на Мартина кричать, а після Мартина мовчать, то неодмінно похолодає.
30 квітня – Зосима, покровителя бджіл.
|