СИНТАКСИС
Побудова правильних словосполучень
Побудова правильних словосполучень
З погляду норм сучасної літературної мови правильними є словосполучення, побудовані за законами цієї мови. Слід враховувати засоби й типи синтаксичного зв'язку, за якими будується словосполучення, семантику та граматичні характеристики компонентів, пов'язуваних цим типом зв'язку, лексичну й стилістичну диференціацію компонентів. Тому, будуючи те чи інше словосполучення, тримають у полі зору всі ці складові схеми словосполучення.
1. Щоб словосполучення справді виконувало номінативну функцію, в ньому повинні бути дібрані слова, які точно передають думку. Так, у вислові удвічі збільшити існуючі тарифні ставки та оклади неправильно вжито слово існуючі, оскільки передбачається, що можна збільшити й неіснуючі оклади. Тут слід було вжити словосполучення теперішні тарифні ставки й оклади. З погляду незнання точного значення слів деякими мовцями розглянемо і такі словосполучення, як у реченні У нього ціла бібліотека книг, у якому слово бібліотека означає саме «зібрання книг». Правильно слід було сказати У нього ціла бібліотека або У нього книг — ціла бібліотека. Інші приклади, в яких неточно відтворюються компоненти фразеологічних виразів: Напевно, буде запропоновано не один шлях виходу з глухого тупика (замість з глухого кута); Я в цьому питанні ні гу-гу (треба ні бе, ні ме); Між нами пробігла іскра чи щілина (напевно, згадувався кіт (пробігла кішка), але не було згадано потрібного образу); Ресторан розкинувся обабіч шляху (треба збоку, понад шляхом, бо обабіч означає «по обидва боки чогось»).
2. Неправильними, або такими, що не відповідають літературній нормі, є й словосполучення плеонастичні (плеоназм — від гр. pleonasmos — надмірність, багатослів'я), в яких уживаються близькі за змістом, а тому й логічно надлишкові слова: підніматися вгору, спускатися вниз, селяни села, зображувальний образ.
3. Часто порушуються норми щодо вживання певного відмінка залежного слова. Зокрема це стосується місцевого відмінка у словосполученнях зі значенням місця типу ходити по горам, розійтися по квартирам (замість правильних по горах, по квартирах). Значна кількість помилок припадає на числівникові словосполучення. Ось найбільш типові: а) з числівниками два, три, чотири вживають іменник у формі родового відмінка однини (будинка, зоотехніка, фермера) замість нормативного називного множини (будинки, зоотехніки, фермери), двадцять чотири співробітника замість співробітники. Іменник з дробовим числівником уживають у родовому відмінку множини (12,5 відсотків, 3,6 метрів) замість родового однини (12,5 відсотка, 3,6 метра). Рідко коли в усному мовленні мовець наважиться прочитати тризначне число, тому часто можна почути неправильно узгоджений з іменником такий числівник. Наприклад, чуємо допомогти тим двісті п'ятдесят шести хворим людям замість правильного двомстам п'ятдесяти шести (п'ятдесятьом шістьом).
4. Мають особливості відмінкових узгоджень словосполучення-прикладки, один компонент яких — номенклатурна назва, а другий — власна географічна. Тут діють такі закономірності. Географічні власні назви відмінюються, якщо номенклатурна назва це слова місто, село, ріка, озеро, наприклад: у місті Харкові (а не Харків), у селі Петрівці (а не Петрівка), коло річки Ворскли (а не Ворскла), і залишаються в незмінюваній формі з номенклатурними назвами станція, гора, острів, півострів, мис, наприклад: на станції Полтава-Південна, біля станції Ромодан, поблизу гори Монблан, на острові Куба, біля півострова Крим.
5. Окремої уваги вимагають словосполучення, в яких внутрішня форма зумовлюється прийменником1. Такі конструкції досить продуктивні в українській мові, тим більше, що прийменник як частина мови досить широко спеціалізується на передачі різних обставинних значень. У прийменникових конструкціях найбільшою мірою виявляється національна специфіка мови. Порівняймо побудову таких словосполучень української та російської мов однакової семантики:
| Українська мова | Російська мова |
| брати до відома | принимать к сведению |
| повертати до притомності | приводить в сознание |
| знущатися з когось | издеваться над кем-то |
| в особистій справі | по личному делу |
| на свій розсуд | по своему усмотрению |
| з чиєї провини | по чьей вине |
| над усяке сподівання | сверх всякого ожидания |
| над усяке порівняння | вне всякого сравнения |
| за обопільною згодою | по обоюдному согласию |
| через відсутність чого | за отсутствием чего |
| завзятий до науки | ретивый (упорный) в науке |
| хворий на грип | больной гриппом |
| трохи не місяць | за малым не месяц |
| відповідно до наказу (згідно з наказом) | соответственно (согласно) приказу |
| серед нічної тиші | в ночной тиши |
| давати перевагу кому (чому) над ким (чим) | предпочитать кого (что) кому (чему) и отдавать предпочтение кому (чему) перед кем (чем) |
Помилки в побудові прийменникових словосполучень можуть бути викликані незнанням значення прийменника або впливом інших мов, в Україні — найчастіше російської.
Так, розрізняються відтінки значень, зумовлені прийменниками, наприклад, у часових конструкціях2. Прийменник за з іменником у родовому відмінку дуже поширений в українській мові, визначає час, що на нього припадає дія: Жили за царя Хмеля, як людей була жменя, чоловік та жінка; за Козаччини, за Центральної Ради, за часів Київської Русі. У російській мові цим зворотам здебільшого відповідають конструкції во время, при... тощо. Під їхнім упливом уживають і в українській мові неправильні словосполучення типу при Хмельницькому, при демократії. Прийменник за може надавати словосполученню значення «коли мине», «коли скінчиться» (відповідає російському через): за кілька років виріс великий.
Значна кількість українських прийменників, передаючи різні часові значення, відповідають російському прийменникові под, який нерідко чинить уплив на українські конструкції. Пор.: над ранок, перед ранком (рос. под утро); в ніч проти Нового року (рос. под Новий год); на старість, при старості (рос. под старость).
Інші обставинні значення можна проілюструвати прийменниками, що відповідають російському прийменникові по. Помилки в українських конструкціях зумовлені тим, що подібні вислови розвивалися і розширювали своє вживання в радянському діловому мовленні, яке в українській мові розвивалося слабо, бо цей стиль, власне, не функціонував. Російські конструкції блоками заполонили український мовний простір.
Отже, значення «рід діяльності, місце її поширення» передаються конструкціями з прийменниками з, у (в), по або без прийменника: інструктор з плавання, спеціаліст з генетики, агент у справах продажу, міністерство в справах молоді, інспектор з техніки безпеки, різьбяр по дереву, комітет цін.
Об'єктні значення виражаються переважно прийменниками за, з, на, щодо: другий за значенням, міркування щодо події, підручник з латини, хірург за фахом, дебати на доповідь.
Причинові значення можна передати прийменниками через, з, за, наприклад: помилитися через неуважність, з вини пішохода, за підозрою у скоєному злочині. Часом трапляються подібні конструкції в неправильній формі типу із-за неуважності, по вині, по підозрі. Значення мети, призначення нормативно в українській мові передається прийменниками для, до, щодо, у справах: інструкція для (до) складання кошторису, комісія для приймання екзаменів, комітет у справах роззброєння, майстерня для ремонту взуття, товариство для охорони (або без прийменника — товариство охорони) тварин, рекомендації щодо лікування хворого тощо.
1Удовиченко Г.Й. Словосполучення в сучасній українській літературній мові. К., 1968.
2Смеречинський С. Нариси з української синтакси у зв'язку з фразеологією та стилістикою. Х., 1932. Фотопередрук з післямовою Олекси Горбача, Мюнхен, 1990. С. 47 - 52.
Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів,
В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. -
4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.
В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. -
4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.