Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:
- вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха
розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди
свого часу); крокодилячі сльози (удаваний плач); альфа й омега (початок і
кінець); сади Семіраміди (прекрасні місця); самозакоханий Нарцис
(самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована
земля (багатий край);
- переклади видатних людей: Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах
(Д. Ібаррурі); Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Люди, будьте
пильні! (Ю. Фучик);
- крилаті вирази українських письменників: Убий — не здамся (Леся
Українка); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний); Нехай не
забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов); Пам'ять серця
(О. Корнійчук); Не називаю її раєм (Т. Шевченко); Неначе цвяшок в серце
вбитий (Т. Шевченко); Борітеся — поборете! (Т. Шевченко); Нам треба
голосу Тараса (П. Тичина);
- переклади крилатих виразів російських письменників: НаРоджений
плазувати літати нездатний (М. Горький); Насмішки боїться навіть той,
хто вже нічого не боїться (М. Гоголь); У глибині сибірських руд (О.
Пушкін); Сидіння між двома стільцями (М. Салтиков-Щедрін); Промінь
світла у темному царстві (М. Добролюбов); А судді хто? {О. Грибоєдов);
Герой нашого часу (М. Лєрмонтов); Нам спокій тільки сниться (О. Блок);
Сміх крізь сльози (М. Гоголь);
- переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Бути чи не бути
(В. Шекспір); Усі жанри прекрасні, крім нудного (В. Вольтер); Спляча
царівна (Ш. Перро); Синій птах (М. Метерлінк); Машина часу (Г. Уеллс);
- біблійні й євангельські вислови: Берегти, як зіницю ока;
Повертатися на круги своя; Прощайте ворогам вашим; Мутії свяченої
водички; Маслинова гілка; Мафусаїлів вік; Ловці душ; Легше верблюдові
пройти крізь голчане вушко...; Співати Лазаря; Книга за сімома печатями;
Кожний камінь кричить; Кари єгипетські.